ЗІНЬКІВ - КУРОРТ ?

До Троїцького приходу належало вся північна частина Зінькова, а також частина села Станіславівки. Жителів в приході православних  835 ч.н. і 901 ж.н. католиків 1261 ч.н. і 1315 ж.н.лютеранських 11ч.н. та 9 ж.н., євреїв 1191 ч.н. та 1150 ч.н.  Як православні так і католики, за винятком декількох сімей чиновників всі  селяни – українці. Переповідді  стверджують, що нижче теперішньої Троїцької церкви, за нинішньою костельною садибою, там, де видно невеликий кам’яний хрест, була перша православна церква, побудована одночасно з існуючим  костьолом, а костьол цей по свідоцтву маргинского, побудований Петром Одровонжим в 1450 році. Вказану пере повідь мажна рахувати достовірною, так, як  вона підтверджується документально XVIII ст.., а саме – візитка –зіньківських церков 1762р. говорить, що нижче Троїцької церкви знаходяться руїни старої кам’яної церкви в честь Воскресіння Христового. Коли вона перестала функціонувати невідомо. Церква Св. Тоїці     кам’яний храм побудований в 1521 році. Він має форму чотирикінцевого хреста, який увінчаний одним куполом. На старовинність цієї церкви вказують контрфорси, підпираючи стіни будівлі. Середня частина її представляє квадрат, сторона, якого  рівна 3 поверхам. Вівтар знаходиться  в на півкрузі, ширина якого рівна 7 аршин, а глибина 5 аршин. Зовні стіна має 5 аршин. З західної сторони до середньої частини примикає  напівовально утворює притвор в 7 аршин. Над середньою частною храму немає кам’яного зведення, а тільки дерев’яний восьмигранний купол, над вівтаром і притвором - напівкупол  кам’яний. В 1891 році напівкупол над притвором був знятий і замість нього побудований дощата стеля, підлога раніше кам’яна, замінена на дерев’яну. В 1895 році побудований новий іконостас, нові хори і покрашена вся церква, всередині підлогу та вівтар підняли на ¾ аршини. Як дерев’яна Св. Троїцька Зіньківська церква була збірною, в той час, як Зіньків був повітовим містом (з 1795-1804 року). В вівтарі є відмінність: з лівої сторони за північною вратниці в стіні знаходиться висока ніша – двері, з якої в стінні вбудовані вінтові сходи наліво, до середньої частини храму. Дзвіниця при церкві стара дерев’яна покрита гонтою.

Протягом ста років в Св.Троїцькі церкві священниками був рід Добриловських ( до 1825 р.) З 1871 в приході  була міністерська школа перетворена з бувшого сільського училища. В 1897 році була відкрита в приході жіноча церковно-прихоцька школа.

В 1904 році імператорське археологічне товариство обстежило Св. Тоїцьку церкву і включило її список найвизначніших дерев’яних та кам’яних архітектурних пам’яток. З опису професора університету Св. Володимира Т.Г. Павлуцького, який проводив обстеження: «Св. Троїцька церква цінна у тому відношенні, що має особливості властиві дерев’яним храмам і належить до найдревніших церков Полілля»