У 1873 році прийняли мирську ухвалу про відкриття міністерського однокласного училища, ця дата стане роком заснування школи, і через 130 років, навчальний заклад переросте в освітянську окрасу району та області.
З того часу історія школи була нерозривно пов’язана із історією села: вини разом витримували і переживали всі бурхливі події ХХ століття старовинного містечка, в якому було три культури, три релігії трьох народів: українського, єврейського та польського.
З розвитком ремесла та промисловості формувалась освіта села . Великий населений пункт завжди мав декілька шкіл.
У 1936 році відкрито середню школу. Першим її директором був В.С. Пазюк. В 1939 році відбувся перший її випуск. До початку Великої Вітчизняної війни середню освіту отримали понад сто зіньківчан. Середня освіта була платною – 250 карбованців на рік навчання розповідає випускник 1941 року В.С. Брик, який усю війну був льотчиком, а після війни майже 40 років директорував у школах Івано-Франківської області – це були великі гроші для переважної більшості селян. У нашому класі було 29 євреїв і 7 українців.
В роки війни окупаційна влада на тривалий період організувала навчання на рівні початкових класів. Після перемоги у Великій Вітчизняній війні поновилася семирічна освіта. У 1950 році був відкритий восьмий клас, а в 1953 році відбувся перший післявоєнний випуск десятикласників.
З цього часу середню освіту в Зіньківській школі отримували юнаки і дівчата з Зінькова, Станіславівки, Адамівки, Покутинець а також Крутих Бродів та Баранівки Ярмолинецького району. І хоча школа знаходилась у старих приміщеннях, вона завжди мала славу відомої освітньої установи.
Прізвища кращих вчителів були знайомі кожному жителю близьких сіл району.
З 1947 року школою керував Олійник С.К., а потім в 1954 році його замінив Токар М.І.. Його послідовниками були: Молотковський І.Х., який працював з 1954 до 1961 року, а з 1961 року до 1986 року Ілля Володимирович Кабачинський – мудра та авторитетна людина, яку знали всі мешканці райцентру, села Зіньків та близьких сіл. Він казав: «Після Бога і матері в своєму житті дитина звертається до вчителя. Якщо готові віддати своє серце і душу дітям, вчити їх мудрості шкільної – віддайте дитину до нашої школи».
З 1986 до 2003 року школу очолював Рудницький О.Г. Понад 20 вчителям школи присвоєно звання «Відмінник народної освіти України», а Щербак Галині Романівні – заслужена вчителька України.
Знаною людиною у селі і школі є учитель музики, художній керівник, поет і композитор, заслужений працівник культури України Протичко Полікарп Іванович. Автор книги «Не дивуйте, люди добрі!», яку присвятив роду хліборобському, культурі і волі українській.
Нову простору школу побудували у 1989 році. Проектну документацію для її спорудження виготовив випускник школи М. Файнтух (нині проживає в Ізраїлі). Величезну допомогу у будівництві нашої школи надав виходець з Зінькова Володимир Григорович Слабий – голова Української пакувально-екологічної коаліції (Укр ПЕК). Завдяки його зусиллям у стислі терміни було завершено спорудження цього справжнього храму науки.
Крім міцних знань, у зіньківських школярів була і є людяність, активна життєва позиція. Саме тому серед 16 тисяч випускників, яким за 130 років дала путівку в життя Зіньківська школа, немає таких, що не знайшли себе.
На повний голос про себе заявила перспективна творча молодь – Горобець Л.Г., Рудницька Ю.О., Мазур Л.О., Щербатюк М.А.Лисенко М.П., Штанько О.М., Островська Н.М., П’янківська Н.В..
Школа не лише в районі, а й області одна з найкращих. Класи – кабінети з сучасними обладнанням вважаються зразковими не лише для сільських, але й для міських шкіл. Діє центр мультимедійних засобів навчання, комп’ютерний клас. В школі працює 13 різних гуртків, секцій, студій і клубів.
Додаткову інформацію про Зіньківський навчально - виховний комплекс розміщено на його сайті http://zinkivnvk.at.ua/
