З історії пивзаводу.
Традиції пивоваріння у кустарних умовах досить глибокі своїми коріннями, вони сягають у XVIII століття. З камерального та топографічного опису Летичівського повіту за 1811 рік можна дізнатися, що на той час у Зінькові вже існував «панський» пивоварний завод, кам’яний та досить просторий.
З ячменю варилося досить смачне пиво мідного кольору. З кожного гарця зерна виходить дві бочки цього напою. Завод випускає щорічно 2800 бочок пива. При заводі є майстер-пивовар з німців. Від заводу власник (Адам Вюнтербурський) отримував 300 золотих.
Після того, як останній власник містечка Зіньків принц Адам Вюнтербурський у 1843 році продав його казні, пивоварне виробництво занепало. Значно знизився попит на цю продукцію, зменшились надходження на розширення виробництва.
У 1888 році придбав завод підданий Австро-Угорщини чех Вацлав Девіщик. Завдяки його капіталам, тут було збудовано просторі підвали, встановлено нове обладнання, запрошено на роботу досвідчених пивоварів з Австро-Угорщини. Відомисми пивоварами були: Олександр Будзінський та його брати, які походили із західної України, пивоварну справу вивчали в Чехії. Чудові властивості місцевої води, майстерність пивоварів сприяли створенню високої марки продукції заводу Девіщика.
Після революції 1917 року завод було націоналізовано і виробництво пива в черговий раз занепало. З приходом до НЕПу у 1922 році завод знову було передано В. Девіщику, але на правах тимчасової оренди. У 1926 році колишній власник пивзаводу під тягарем непосильних податків змушений був розірвати договір про оренду.
Розповідав Леонтій Буймістр – майстер по виготовленню бочок, що в свята релігійні давав кожному робітнику по гончарній баночці (2-3 літра) пива.
В роки окупації фашистами було розстріляно пивоварів І.І. Щербу, А.Д. Миколаєвського, які розумілися на тонкощах пивоваріння. Після визволення Зінькова, невелика група робітників встановила виготовлення власними руками примітивні дерев’яні чани, по гвинтику зібрали необхідну апаратуру і знову почали варити пиво. По суті це було чергове за історію заводу його народження.
В період антиалкогольної пропаганди завод було вирішено перепрофілювати на випуск безалкогольних напоїв. Про те завдяки ініціативі та наполегливості А.М. Демченка вдалося врятувати завод від закриття, та руйнування.
З 1954-1985 р.р. майстром по виготовленню бочок був Студенець Володимир Якович. Потім дубові бочки замінили на алюмінієві. Потреба в майстері – бондареві відпала. Завод почав випускати пиво за новітніми технологіями. Виготовлення пива за німецькими, чеськими та угорськими рецептами на даний час втрачено.
| 
